Нерестовий період
Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 28 березня 2019 року № 195 затверджено План Заходів, щодо боротьби з порушенням правил рибальства та незаконним заняттям рибним або іншим добувним промислом водних біоресурсів у Київській області в нерестовий період 2019 року.
Так, з 29 березня 2019 року встановлюється нерестова весняно-літня заборона. Тривалість заборони відрізняється залежно від водойми. Так, у всіх водосховищах і озерах з затоками, протоками заборона триває по 6 червня (включно), у всіх річках та їх кореневих водах – по 17 травня, у новостворених водних об’єктах, а також у придатковій системі річок та інших водних об’єктах – по 26 червня.
У цей період забороняється пересування плавзасобів (човнів), промислове рибальство, здійснення підводного полювання, проведення днопоглиблювальних, вибухових та інших видів робіт, добування будівельних матеріалів у місцях масового нересту водних біоресурсів.
Дозволяється любительське та спортивне рибальство до 3 кг риби на одну особу, однією поплавковою або донною вудкою з одним гачком і спінінгом з берега у дозволених місцях.
З картою нерестовищ та з переліком місць, визначених для любительського та спортивного рибальства у період весняно-літньої заборони можна ознайомитись за наступним посиланням: https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=132aqm0JFNDX8bhi0Qee6aT7ApRU&ll=50.581668410442454%2C30.96920136468964&z=8
У цей період українці повинні не лише відмовитись від риболовлі, а й вести себе тихо на водоймах, оберігати природу та не забруднювати навколишне середовище.
ЩО ЦЕ ЗА ЗАБОРОНА?
Згідно наказу Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області від 11.03.2019 № НОД-89/6 „Про заходи із забезпечення охорони водних біоресурсів у період нересту” з метою охорони водних біоресурсів в період їх природнього відтворення в рибогосподарських водних об’єктах, вводиться заборона на вилов всіх видів риби в період з 29 березня.
ДЛЯ ЧОГО ВОНА ПОТРІБНА?
Заборона на вилов риби у цей період вводиться з метою збереження вітчизняних рибних ресурсів і створення сприятливих умов для нересту риб, адже саме нерест є найвідповідальнішим періодом в житті мешканців водойм.
Саме тому з метою охорони та природного відтворення водних біоресурсів під час нересту вводиться заборона риболовлі.
Варто розуміти, що риболовля забороняється не для всіх. Відповідно до Правил любительського та спортивного рибальства, під час нересту дозволяється виключно любительське рибальство однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом. Рибалити можна в світлий час доби з берега в межах населеного пункту у дозволених місцях, за межами нерестовищ.
Забороняється здійснення будь-якого іншого способу вилову риби, що перевищує дозволену добову норму вилову – три кілограми.
Заборонено пересування плавучих засобів (човнів), організацію змагань з рибальства, проведення підводного полювання.
Крім того, відповідно до Правил промислового рибальства у рибогосподарських водних об’єктах України забороняється добування водних живих ресурсів на час ходу риби на нерест.
У період нересту також заборонено проводити днопоглиблювальні, вибухові та інші види робіт на Землях Водного Фонду, добувати піщано-гравійні суміші, займатися розчищенням русел річок, берегоукріплення, проводити змагання зі спортивного рибальства, займатися підводним полюванням, пересування плавучих засобів (човнів) згідно Закону який визначає в нерестовий період «час тиші», а так само Правила навігації в цей період обмежені: пересування дозволено тільки структурам, які займаються охороною водойм.
ЯКЕ ПОКАРАННЯ ЧЕКАЄ НА ПОРУШНИКІВ «ПЕРІОДУ ТИШІ»?
За порушення Правил рибальства в період нересту передбачено покарання від адміністративних штрафів до кримінальної відповідальності.
Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, за незначне порушення правил рибальства передбачено попередження або накладення штрафу на громадян від 34 до 170 грн, на посадових осіб від 170 до 510 грн;
-за грубе порушення правил рибальства (наприклад, рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел і т.д.) передбачений штраф 340-680 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, на посадових осіб 510-850 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Залежно від ступеня завданих збитків, за грубі порушення передбачена також кримінальна відповідальність – штраф 3400 – 6800 грн або позбавлення волі на термін до 3 років з конфіскацією знарядь і засобів лову, та незаконно добутих водних біоресурсів.
Крім штрафу за незаконний вилов правопорушнику нараховується сума компенсації за нанесенні збитки за кожну виловлену рибу, незалежно від її розміру і ваги. Так, згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1209 від 21.11.2011 встановлено суми в грн: судак – 510 грн, сом – 425 грн, щука – 340 грн, короп – 306 грн, білий амур, товстолобик – 255 грн, плоскирка, синець – 85 грн, карась, окунь і верховодка – 17 грн, лящ – 170, линь – 119 грн, краснопірка – 68 грн, подуст – 34 грн.
Також, крім риби забороняється вилов раків у водоймах. Причиною такої заборони є перша-друга линька раків та виношування ікри та личинок.
